Методичні поради по створенню музею історії школи

Історія нашої школи

(Методичні  рекомендації  по створенню музею історії  школи у закладі освіти)

Підготувала методист  Центру позашкільної роботи і дитячої творчості РУДЕЙЧУК М.М..

Музей  при  закладі  освіти  системи Міністерства освіти України є  осередком  освіти  і  виховання,  який сприяє  формуванню  у  молодого покоління національної свідомості, любові  до  рідної  землі,  свого  народу,  забезпеченню  духовної єдності   поколінь  і  призначений  для  вивчення,  збереження  та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.

Виділяються різні типи шкільних музеїв. Вибір профілю музею може визначатися основними завданнями навчально - виховної роботи в даній школі, науковою дисципліною, на основі якої будується експозиція, можливостями комплектування основного фонду, інтересами вчителя-організатора і його учнів. Шкільні музеї можуть мати комплексний характер, окрім історичного відділу там може бути відділ природи, відділ культури і ін. У їх створенні часто приймають участь вчителі різних предметів і  такі музеї мають особливе значення для сільських шкіл і шкіл в маленьких містах і селищах, де відсутні державні музеї.

У різних дослідженнях пропонується декілька типологізацій  шкільних музеїв. Умовно їх можна розділити на дві основні групи. До першої відносяться музеї, що мають краєзнавчий характер. Вони можуть висвітлювати як історію краю в цілому, так і її окремі елементи (історію села, району іт.д.). Краєзнавчий музей може бути  комплексним і відображати, наприклад, елементи музеїв бойової слави і в той же час мати експозиції з історії краю, сьогодення.  

Інша  велика група музеїв — це ті, які можна  умовно названі некраєзнавчими. Це можуть бути меморіальні музеї, які пов'язані з історією краю і  присвячені конкретним історичним особам (вченим, художникам, письменникам, артистам, дослідникам і т.д.).

До некраєзнавчих  музеїв можна віднести музей історії школи.

  Музей історії школи відноситься до музеїв історичного профілю, що накладає на його роботу особливий відбиток. Тут висвітлені питання історії школи, історія піонерської і комсомольської організацій, творча дорога педагогів, долі вихованців і ін. Вся діяльність шкільного музею, починаючи з його організації, створює сприятливі умови для індивідуальної і колективної творчої діяльності. Для багатьох учнів робота в музеї стає школою творчої праці і самореалізації. Тут і пошук, який розширює кругозір хлопців, знайомить їх з життям країни, виховує любов до Батьківщини, гордість за свою школу і її випускників.

Мета створення музею:

·         виховання громадянськості, патріотизму, любові до свого краю;

·         опанування учнями практичних навиків пошукової, дослідницької і просвітницької діяльності по вивченню історико - краєзнавчої спадщини свого народу.

 Завдання музею історії школи:   

·         залучити школярів до краєзнавчої і пошуково-дослідницької діяльності;

·         дбайливо відноситися до історичної спадщини краю;

·         формувати в учнів почуття гордості за свій навчальний заклад. 

Для створення такого музею у школі повинна бути створена ініціативна група з вчителів та учнів, яка повинна скласти раду музею.

Створення   музею    є    результатом    цілеспрямованої систематичної,   творчої  пошуково-дослідницької,  збиральницької, фондової,  експозиційної  роботи.  Наказ   про   відкриття   музею видається  його  засновником після оформлення відповідної музейної експозиції і при дотриманні вимог щодо наявності:

·         Положення про музей;

·         фонду музейних  предметів,  зібраних   і   зареєстрованих   в інвентарній   книзі   матеріалів з історії школи,  на основі яких побудована експозиція музею історії школи;

·         окремого або ізольованого приміщення   і   обладнання,   які забезпечують  збереження,   вивчення   і   експонування   музейних колекцій;

·         експозиції, яка відповідає за змістом і оформленням  сучасним вимогам;

·         роботи музею за чітким розкладом.

Для створення музею історії школи повинна передувати дуже кропітка дослідницька та пошукова робота.

З чого ж все таки розпочати створення музею?

По – перше, скласти план скоординованих дій, в який включити всі етапи створення музею, а також розробити його структуру, спланувати  експозиції,  які будуть висвітлені в ньому.

Роботу над створенням музею історії школи умовно можна поділити на  такі  етапи:

1-й етап називається «Набір попередніх фактів». На першому етапі покажемо, які факти потрібні для складання історії і як їх оформити, щоби попередній набір фактів став суворим переліком подій історії.

2-й етап називається «Пошук документів». На другому етапі довідаємось, які документи варто шукати, де їх шукати та що в них можна знайти корисного для створення історії школи.

3-й етап називається «Створення додаткових інформаційно-пошукових засобів». У цьому розділі будуть розглянуті найпростіші класифікатори (хронологічні й алфавітні) та інші засоби, які необхідні в даній роботі.

4-й етап називається «Складання повного набору текстів історії школи». У попередньому розділі усвідомимо питання: для кого пишеться історія, хто її буде читати, а отже, який масштаб тексту оптимальний. Далі буде розглянуто план тексту (структура), а також структурні елементи — події, особистості, процеси, розміщені на шкалі часу.

5-й етап у створенні музею  історії школи – це експедиційна робота, яка має на меті зібрати найбільшу кількість експонатів.

6- етап  - це створення експозицій. Передусім необхідно скласти план експозицій, перелік всіх документів, які будуть висвітлені в цій експозиції.

7 етап -  це підготовка екскурсій, рекламна діяльність, випуск буклетів,  створення мультимедійних презентацій, показ відеороликів та інше.

Кожен з цих етапів вимагає дослідницької та пошукової роботи, необхідних знань  по  оформленню і збереженню музейних експонатів, розробленні експозицій, створенні відповідних текстів екскурсій, їх проведенні. Важливе місце займає і рекламна діяльність.

Перший етап створення музею.

На першому етапі ініціативній групі( або раді музею) необхідно розподілити обов’язки між собою по збору попередніх фактів. Збір попередніх фактів – це дати, адреси, події, персони, досягнення школи в різні періоди ( спорт, культура, навчання)

Дати. Дати  відкриття школи в населеному пункті, реорганізацій, переїздів, перейменувань, у тому числі зміни номерів школи.

Адреси. Адреси школи від початку її створення у населеному пункті, приналежність до району ( або вказати  до якої держави, території відносилася школа до 1945 року). Можна додати карту території того періоду, в який була створена школа.

Події. Віднайти цікаві події з життя школи ( включаючи традиційні свята і особливо нетрадиційні). Описати яку участь приймала школа в громадському житті населеного пункту, краю від дати створення.

 Вибір значущих для школи подій має велике значення для історії школи, тому потрібно віднестися до цього з великою відповідальністю.

 Персони. Вибір тих, хто створював школу, працював у ній і кого варто відобразити  в історії школи, є ще більш важким  завданням , а ніж вибір подій. Одну рекомендацію можна дати: кількість згаданих у тексті осіб не може бути більше сотні. До числа персон, які згадуються в історії школи, відносяться й випускники. Знамениті випускники прикрашають школу.

Далі необхідно зробити наступне. Кожен факт має розміщатись на своїй окремій картці.
Записати  дати та короткий опис факту( давати великі пояснення  не доцільно);

написати адреси ( всі в різні періоди на одній картці);

описати події ( стисло, тільки перелік);

 скласти  список персон ( наприклад – засновників  школи, попечителів, меценатів, директорів, вчителів, видатних учнів за весь історичний період).

Скласти в хронологічному порядку, але з можливістю перестановки карток із фактами ( у випадку, якщо це буде потрібно для  хронології подій).

Систему таких карток( матеріалів можна створити на комп’ютері, або  на окремих картках, але вона повинна бути на видному місці, щоб періодично розглядати, порівнюючи насиченість періодів, значущість фактів, повноцінність формулювань.

Набір попередніх фактів може мати картки, нерівнозначні за змістом. Але на цьому першому  етапі набору інформації визначення попередніх фактів є дуже важливим Набір може містити навіть недостовірні дані, отримані зі спогадів. Надалі ці відомості слід перевіряти за документами. Бажано позначати для себе сумнівні відомості.

Наступним   етапом створення  музею є пошук документів. На цьому етапі  ініціативна група визначає  які документи необхідно шукати та що в них можна знайти корисного для  музею.

До числа документів відносяться:

- шкільна навчальна документація за період існування школи;
- розпорядницька документація самої школи, а також керівних органів, які в кожен історичний період керували   школою;
- книжкові, журнальні, газетні й інші публікації, а також спогади педагогів і випускників школи.

Шкільна навчальна документація може знаходитися  у самій школі та архівах (районному, обласному).

Розпорядницька документація органів управління також може зберігатись як у школі, так і в архіві. Така документація містить відомості про відкриття школи, її реорганізації, перейменування, про призначення та переміщення співробітників. Пошук цих відомостей досить трудомісткий. Але існують інші непрямі шляхи установлення фактів, потрібних для складання історії школи - це віднайдені листи, спогади , інші документи вчителів, їх родин, які можуть містити відповідну інформацію.

Перелік шкільних навчальних документів

·         зведені відомості або журнали за рік;

·         протоколи засідання педрад школи;

·         накази про особовий склад співробітників школи;

·         накази про особовий склад учнів школи;

·         незатребувані документи про освіту (крім довідок, коли мова йде про архів);

·         особові рахунки по заробітній платі співробітників;

·         плани роботи школи за рік;

·         протоколи нарад при директорі або його заступниках;

·         книга наказів по школі;

·         справи листування зі сторонніми організаціями ( наприклад попечителями, меценатами та ін..) та відповідними органами управління освітою;

·         книга реєстрації видачі атестатів зрілості учням, які закінчують середню школу;

·         книга реєстрації видачі атестатів зрілості учням, які закінчують неповну середню школу;

·         книга для запису золотих і срібних медалей;

·         книга обліку особового складу вчителів та адміністративного персоналу;

·         протоколи іспитів на атестат зрілості;

·         особові листки з обліку кадрів співробітників школи. Зберігаються в особистих справах;

·         технічна документація по споруді школи. У тому числі конструкторські креслення з будівництва й реконструкції споруди або окремих систем (водопостачання, вентиляція чи електромережа).

·         грамоти, дипломи, відзнаки.

Матеріали в архівах з’являються тільки в тому випадку, якщо сама школа, виконуючи вказівку, передала свій набір документів в архів.

Для роботи в архіві співробітник школи складає лист від імені  школи на ім’я директора архіву. Якщо немає надзвичайних обмежень, то відвідувач за допомогою  співробітників одержує запитувані документи на стіл у робочій кімнаті. Поза архів документи не видаються.

Крім документації, що потрапила в архів із самої школи, архів має у своєму розпорядженні довідники про інші школи, в яких відображаються  тільки загальні дані: точне найменування школи, адреса школи, прізвище директора, кількість учнів і класів у даному році, в якому випускався довідник. Довідники випускались епізодично, вони існували й до радянського періоду – в  Чехословаччині, Угорщині , і в радянський період.

В обласному архіві можна знайти такі дані про школу,  співробітників  та учнів.

Про  школу:

·         дати відкриття школи, її реорганізацій;

·         підпорядкованість органу освіти;

·         підпорядкованість району, території;

·         ліквідація школи;

·         місцезнаходження й адреса;

·         перейменування вулиці знаходження;

·         відомості про керівництво школи;

·         категорійність установи (початкова, семирічна, інтернат,  тощо).

Про співробітників школи :

·         час і факт призначення на роботу;

·         посада;

·         виробничий стаж;

·         педагогічний стаж;

·         освіта;

·         попередня діяльність до вступу на роботу;

·         сімейний стан;

·         склад родини;

·         нагороди;

·         місце проживання;

·         фотографія.

У  архіві можна знайти  дані про кількість учнів на час відкриття школи і окремо по роках в загальному у школі, а також по класах окремо.

Книжкові, журнальні, газетні й інші публікації. Публікації являють собою зафіксовані спогади. Якщо підходити суворо, то спогади не є документом. Але в юридичній практиці підпис трьох свідків робить документом довідку фінансового значення (факт установлення стажу роботи і т.д.). У випадку дрібних сумнівів дослідник історії може взяти виписку з публікації спогадів і вказати автора. Такий документ є  «документом  обмеженої відповідальності» і він відіграє значну роль у зборі інформації, документів про школу.

Можна в ході експедиційної роботи знайти також чимало газет, публікацій, які в майбутньому можуть скласти чудову експозицію.

Пошук матеріалів з історії школи в бібліотеках. Наївно шукати готову історію своєї школи. Але якщо історію своєї школи розділити на етапи, то завдання пошуку відомостей стане більш здійсненим. По-перше, якщо у школи були знамениті випускники або педагоги, то за іменною ознакою можна знайти спогади про школу. І навіть через спогади третіх осіб. При пошуку відомостей про особистості обов’язково звертатись у сільську, районну та обласну бібліотеки. В них є картотеки і бібліотекар зможе допомогти вам віднайти такі дані. Якщо ж немає потрібних вам відомостей  в бібліотеках цих рівнів, можна звернутися в  республіканську бібліотеку, де працюють дуже обізнані бібліографи і які зможуть вам допомогти.

Перед тим як приступити до пошуку, досліднику необхідно  заздалегідь визначається перелік  персон, відомості про яких потрібно знайти.  у бібліографічному відділі відбувається консультація про розділи фонду бібліотеки; у картотеці йде пошук потрібних публікацій за прізвищем, за сферою діяльності або іншою ознакою. По-друге, у обласних бібліотеках є щорічні довідники шкіл, яких немає в інших місцях збереження. По-третє, тільки в бібліотеках можна знайти статті в газетах і журналах, що стосуються вашої школи. Звичайно, це дуже кропітка і довга робота,  але успіхи будуть забезпечені. Іще одне, таку роботу необхідно здійснювати декільком учасникам ініціативної групи.

Усні спогади педагогів і випускників школи. Усні спогади педагогів і випускників школи є найбільш простим способом складання набору попередніх фактів. Опитувати треба всіх. На попередньому етапі варто фіксувати всі версії подій, що відбувались у школі. Краще запитувати поодинці. Непогано йде й опитування пар. Коли кількість опитуваних три чи більше, розмову веде зазвичай тільки один опитуваний. Сама процедура опитування залежить від багатьох факторів. У наших сьогоднішніх умовах неможливо досить повно відбити психологію опитування. Обмежимось одним: постарайтеся зробити так, щоб опитуваний був готовий допомогти вам у шляхетній справі. Звичайно, багато чого залежить від набору підготовлених запитань і  особливо потрібно пам’ятати про такі слова  як  «подія», «особи», «дата» і перемежовувати запитання: «А хто тоді був?», «А коли це було?», «А що відбулось?».

На третьому етапі йде створення допоміжних інформаціно-пошукових засобів.

Музеї шкіл — малі музеї і зазвичай обслуговується малими силами. Тому шкільному музею доводиться спрощувати всю технологію робіт. У великих музеях створюють музейний каталог (перелік фондових предметів), а для пошуку створюють класифікатори різного сорту (алфавітні, іменні, тематичні, галузеві й інші). До них додаються картотеки. Малому музею школи такі засоби не під силу. Тому для музею історії школи необхідно створити свій класифікатор.

Перше - це набір попередніх фактів. Після того як  ви з ним попрацювали у процесі пошуку документів, його вже можна вважати хронологічним переліком фактів історії школи, або, коротко, переліком фактів. Він буде фундаментом всієї  роботи по створенню музею. роботи. Перелік фактів показує природний розподіл теми та матеріалів фонду й інформації з видів шкіл, якщо такі є. (жіночі школи, чоловічі, змішані, гімназії, торгові, ремісничі, реальні і т.д.)

Подальший розподіл будуємо на базі хронології. Це природно в історії школи. Беруться події, коли у школі потенційно міняються етапи. Наприклад, у жіночій гілці проходять етапи: пансіон, класична гімназія, просто жіноча гімназія … зміна господарства приватної гімназії не була етапом. Етапом стало закриття гімназії після  встановлення радянської влади,  коли було введене спільне навчання, сім класів замість восьми і зовсім нова підготовча система. Далі етап уведення десятирічки , і т.д. Це наведено для прикладу розподілу  за хронометрією.  Саме ці етапи стануть майже незалежними предметами історичного опису. Саме такий розподіл дозволяє вести блоковий опис історії та підбір матеріалів. Опис «блоків» може проходити не у хронологічній послідовності, не з однаковою повнотою (якщо матеріал не цілком зібраний). Крім хронологічного послідовного опису подій у тексті неминуче з’являться вставки. Вони готуються за допомогою інших допоміжних засобів, що в якомусь вигляді вже є в будь-якій школі.

Списки випускників школи за роками дають можливість підібрати тих випускників, які гідні згадування. Зрозуміло, цей вибір можливий тільки після опитування очевидців або з наявних спогадів. Самі по собі списки в історії школи не наводяться, якщо це, звичайно, не список загиблих під час війни чи в результаті інших подій, які мали значення для села, краю.

Списки педагогів можуть у вигляді виключення потрапити в текст історії, але краще робити вибірку з коментарями.

Особисті справи найбільш видатних педагогів є джерелами коротких довідок, але краще, якщо про педагогів розкажуть випускники.

Збори статей, у т. ч. картотеки про школу, або статей, книг, написаних випускниками чи педагогами школи. Згадування про ці публікації в історії піднімає престиж школи.

Набір фотографій, ідентифікованих, тобто позначених підписами з роз’ясненням сюжету й персонажів знімка.

Каталоги є однією з ознак музейного фонду, але вибір їх видів залежить від ініціативної групи чи керівника музею.

Помітимо тільки, що багатоаспектні каталоги на базі персональних комп’ютерів давно ввійшли у практику, а паперові каталожні картки, навіть із крайовою перфорацією або ж суперпозиційні, давно відслужили свій вік, хоча вони ще гордо називаються системою наукових каталогів.

Четвертий етап у створенні музею – це складання повного набору текстів історії школи.

Так як  створення музею історії школи є загальношкільною подією і має загальношкільне значення, то й участь у створенні цього музею може  брати вся школа. Відвідувачам  цього музею будуть не тільки учні школи, а й батьки, громадськість населеного пункту, району, тому і експозиції повинні бути такими, які б сприяли більш точному відображенню всіх шкільних подій за весь час створення  освітнього закладу.

Для  написання текстів потрібно перш за все скласти відповідний план, або схему , що дозволить точно і коротко, по суті вести опис. Необхідно визначити  структурні елементи — події, особистості, процеси, скласти списки  літератури  до підрозділу та визначити місце ілюстрацій в схемі розташування матеріалів.

Заздалегідь зібраний набір матеріалів уже дозволяє складати текст історії школи.  Робота зі складання повної історії школи починається з визначення бажаного масштабу  і кількості експозицій   та кінцевої мети письмового викладення ( оформлення) матеріалу.

Головним  завданням написання історії школи можна  вважати складання основної канви подій для створення музею історії школи, а також для доведення цієї історії до відома всіх учнів і педагогів школи, як нинішніх, так і тих, хто давно закінчив  школу. Саме написані тексти про свою школу вивчатимуть учні, які працюватимуть екскурсоводами, дослідниками і поповнювачами фондів.

План для складання тексту історії. План тексту історії ґрунтується на хронологічному наборі фактів. Додатково у план тексту варто ввести фрагменти про знаменитих чи улюблених педагогів, випускників чи інших особистостей, які мали відношення до школи. Доцільно відбити процеси, в яких немає початку чи кінця, але вони були характерні й займали істотне місце в житті школи. Їх можна знайти, наприклад, у протоколах нарад у директорів школи. Окремими фрагментами можна відобразити  викладання шкільних предметів, що характерні для даної школи, організаційно-масову роботу, співпрацю з громадськими організаціями, меценатство, спонсорство, вагомі здобутки по навчанню,  перемога в різноманітних конкурсах, спортивні досягнення та ін..

П’ятим етапом у створенні музею  історії школи  є це експедиційна робота, яка має на меті зібрати найбільшу кількість експонатів. Експедиції проводяться як в межах населеного пункту, так (якщо це є необхідним) і за його межі. Експедиційна робота ведеться за попередньо розробленим планом і складеним списком осіб,  готується опитувальник.

Експонатами можуть слугувати фотографії випусків, класів, окремі фотографії учнів, які мають якісь нагороди, чи є гордістю школи, дипломи, грамоти за досягнуті успіхи у вивченні певних предметів, за участь у мистецьких заходах. Можуть бути кубки, медалі та ін..

Звичайно, експонатами можуть бути зошити по предметах, табелі успішності, підручники чи посібники, конспекти вчителів, роздатковий та інший матеріал. Якщо згадати період початку створення школи, то потрібно постаратися віднайти такі експонати ,  які б в майбутньому відтворили атмосферу класної кімнати того періоду. Це парти, столи, лавиці, чорнильниці, пера, дощечки для  ведення записів, карти та багато інших матеріалів.

Особливу групу експонатів складатимуть експонати радянської доби - це піонерська, комсомольська та жовтенятська атрибутика, перехідні вимпели та прапори та інше.

Якщо не віднайдено експонатів перших років створення школи, то доцільно буде юним художникам намалювати їх по опису.

В зборі експонатів слід дотримуватись вимог, які є необхідними для збору будь-яких експонатів - це оформлення карток експонату, та оформлення письмового звіту про  проведення експедиції. При можливості, можна зафіксувати всю роботу експедиції  на відеоплівку чи за фотографувати. Все це в майбутньому можна використати для створення мультимедійних презентацій та альбомів.

6- етап  - це створення експозицій. Передусім необхідно скласти план експозицій, перелік всіх документів, які будуть висвітлені в тій чи іншій експозиції.

Після того як матеріал зібраний, описаний, створений фонд музею, можна приступати до оформлення експозицій. Для прикладу, можна оформити такі експозиції:

«Історія створення школи». В цій експозиції слід вказати дату виникнення, хто засновник, адресу школи, до якого району, території, країни відносився в той період населений пункт, тип школи, прізвища засновників, кількість учнів, яка робота проводилась у школі, які предмети вивчались, якими підручниками користувалися, якщо були попечителі чи меценати вказати їх прізвища, яку допомогу надавали, елементи інтер’єру класної кімнати, фотографії або малюнки будівлі школи, фотографії  та ін..)

Педагогічні працівники школи. Цю експозицію можуть скалдати такі рубрики: «Наші директори», «Вчителі, наставники». В цій експозиції  слід  вказати прізвища всіх директорів, вчителів за весь період існування школи, складеними в хронологічному порядку. Тут розміщуються  фотографії директорів  із  вказаними датами роботи на даній посаді в цій школі,  вчителів,  як колективні та і індивідуальні від початку заснування школи до сьогоднішніх днів.

«Наші випускники – наша гордість». В цій експозиції слід   розмістити фотографії, особисті речі, грамоти, дипломи та інші досягнення тих випускників, які в своєму дорослому житті стали відомими - вченими, художниками, письменниками, поетами, артистами, дослідниками, винахідниками та ін.. тут же розміщуються розповіді про них та інші експозиційні матеріали, які належать чи належали їм.

Наступною може бути  експозиція під назвою «Незабутні шкільні роки», в якій висвітлити шкільне життя на протязі всього існування школи. Це участь у різноманітних масових заходах різних рівнів, у громадському житті школи, населеного пункту, просто фотоматеріал різних періодів, який свідчить про те, що школа завжди жила своїм життям, і завжди виконувала свою місію – давати знання з основ наук та виховувати гідного  громадянина своєї Вітчизни.

У експозиції «Наші шефи» можна висвітлити співпрацю освітнього закладу зрізними громадськими організаціями, підприємствами, колгоспами,  а в наш час – приватними фірмами, які в тій чи іншій степені допомагали чи допомагають школі.

7 етап -  це підготовка екскурсій, рекламна діяльність, випуск буклетів,  створення мультимедійних презентацій, показ відеороликів та інше.

Після створення музейних експозицій найважливішою формою роботи є екскурсія, причому екскурсії проводяться не лише вчителями, але зазвичай старшокласниками, що виявляють особливу цікавість до історії як до предмету і до роботи шкільного музею зокрема.

При виборі екскурсовода з числа школярів враховується його підготовленість по предмету, дикція, уміння   швидко відповідати на питання і просто бажання працювати екскурсоводом. Особлива увага звертається на роботу з молодшими школярами, що дозволяє їм відчути себе частиною колективу, прилучитися до колективної пам'яті. 

 Важливу роль в  подальшому функціонуванні музею відіграє реклама. Це можуть бути випущені буклети, в яких розмістити  і описати коротко всі експозиції, запрошення, які вручаються  відомим людям краю, представникам влади на якісь масові заходи, які проводяться у музеї, висвітлення роботи музею на сторінках місцевої преси, вебсторінка в інтернеті. Важливим у формуванні іміджу музею є проведення мультимедійних презентацій на засіданнях методоб»єднань вчителів, конференціях, «круглих столах». 

 Створення музею історії школи має величезне значення для виховання  підростаючого покоління.

Проведена  пошукова робота та дослідницька робота зі створення експозицій, листування з випускниками школи, цікаві матеріали надані  вчителями, випускниками попередніх років  сприяють  розвитку відчуття гордості за власну школу з її традиціями. Вивчення історії школи є справою конкретною і потребує багато зусиль і енергії, але  як участь в організації музею, так і ознайомлення із зібраними матеріалами збагачуватиме  соціальний досвід учнів. Вже  з початку діяльності музею виробляються основні форми роботи з його фондами, з методами ведення дослідницької та пошукової роботи, плануються і проводяться культурно-масові заходи.

Матеріали музею не лише формуватимуть  в учнів знання про історію школи, але і сприятимуть  розвитку інтересу до їх навчальної діяльності, пошани до праці вчителів і їх власної праці.

Розповідь про те, як складалися долі і трудова або бойова діяльність випускників школи, багато в чому вирішить завдання  з накопичення школярами соціального досвіду. Інша важлива сторона діяльності новоствореного музею, пов'язана з розвитком соціального досвіду учнів, полягає в тому, що музей допомагатиме в роботі по професійній орієнтації старшокласників. На базі школи можуть бути створені педагогічні класи, націлені на виховання в учнів  якостей, необхідних сучасному вчителеві, на розвиток інтересу до вчительській професії. Для таких класів музеї історії школи можуть стати справжньою творчою лабораторією. 

Окрім екскурсій іншою  важливою  формою роботи музею історії школи є залучення його матеріалів як в учбовій роботі, так і в позаурочній діяльності. Адже в музеї можна проводити вечори – зустрічі з випускниками минулих років, які є гордістю школи, які домоглися вагомих життєвих успіхів, проводити круглі столи, конференції, демонструвати виставки.

Примірна Програма розвитку  Музею історії школи

Мета:

Музей історії школи покликаний сприяти формуванню в учнів патріотизму,  любові до школи і Вітчизни, рідного краю. 

 Завдання:         

·         Розширення кругозору учнів і виховання  пізнавальних інтересів і здібностей.        

·          Опанування практичних навиків учнів у  пошуковій, дослідницькій діяльності.        

І. Науково-дослідницька робота.

1.      Вести пошукову та дослідницьку роботу по збору невідомих сторінок з життя школи.

2.      Підготувати наукові роботи та  виступи на науково-практичні конференції  по Всеукраїнських  краєзнавчих експедиціях.

ІІ. Інструктивно-методична робота.

1.      Встановити зв'язок з іншими музеями шкіл району та районним краєзнавчим музеєм;

2.      2. Регулярно знайомитися з методичною літературою по                             розвитку музеїв, вивчати передовий досвід інших   шкільних                           музеїв.                         

3.      Брати  участь в семінарах по  обміну досвідом з  організації   роботи музею.        

4.       Брати участь в організації спільних виставок зіншими музеями системи закладів освіти.

5.       Організувати масові заходи - тематичні виставки, вечори- зустрічі, «круглі столи».

III. Збір матеріалів, підготовка експозицій:              

 1. Розширити розділ «Історія створення школи» виготовити два стенди з фотографіями.             

 2. Продовжити збір фотографій випускників і розмістити на стендах.                       

 3. Закінчити оформлення стендів «Педагоги- ветерани».                

        а) Знайти через родичів фотографії тих, кого немає в  живих;

        б) Фотографії тих, хто знаходиться на заслуженому відпочинку.  

4. Збір нових  матеріалів та оформлення стенду про випускників.

ІУ. Екскурсійно-масова робота.

(передбачити екскурсії по музею для всіх класів за графіком, проводити  масові заходи).

У. Рекламна діяльність.

(Організувати випуск буклетів, презентацій, відеофільмів про роботу музею)

УІ. Господарська діяльність. 

( в цьому розділі слід передбачити виготовлення стендів,  вітрин,  закупку інвентаря, освітлення, фото та відеоапаратури, мультимедійних засобів, комп’ютера і т.д.).

Використана література

Абурашитова І. М., Синиціна К. Р. Шкільний музей (завдання, організація, основні форми роботи), Методичний посібник,. Казань, 1973.

АшкиназіМ.І. Світ дивної старовини//Путівник.-Ужгород «Карпати», 1969.

Гусарова Л. О. Музей и школа // Педагогика. 1996. № 5.

дечиуР.А.Музей-історичний скарб народу.- Ужгород «Гражда», 2007.

Садкович Н.Відкритий урок: розробки, технології, досвід» №02, 2008.

Пагиря В.Зорі Верховини.Воловець, 1995.

Янбих Л.Е. Суспільні музеї в системі музеїв РРФСР // Актуальні питання діяльності суспільних музеїв / Під ред. А.Б.Закс і Л.Е.Янбих. М., 1980.  

Єлькін Г.Ю., Огризко З.А. Шкільні музеї. М., 1972.

Єлькин Г.Ю., Огризко З.А.. Шкільні краєзнавчі музеї // Загальні питання шкільного краєзнавства. М., 1971.

Єлькин Г.Ю., Огризко З.А. Шкільні музеї. З досвіду роботи / Під ред. В. Н. Столетова і М. П. Кашина. М., 1977.